Цивільне законодавство ділить все різноманіття юридичних осіб на дві великі групи: комерційні та некомерційні організації (НКО). Підставою такого поділу є мета здійснюється організацією діяльності, і не має значення, чи є ця діяльність прибутковою, безприбутковою або збитковою. Некомерційною організацією є організація, яка не має витяг прибутку як основну мету своєї діяльності і не розподіляє отриманий прибуток між учасниками. НКО можуть створюватися для досягнення соціальних, благодійних, культурних, освітніх, наукових і управлінських цілей, з метою захисту здоров'я громадян, розвитку фізичної культури і спорту, задоволення духовних і інших нематеріальних потреб громадян, захисту прав, законних інтересів громадян і організацій, вирішення спорів і конфліктів, надання юридичної допомоги, а також в інших цілях, спрямованих на досягнення суспільних благ.


Правовою основою діяльності таких організацій є Федеральний Закон "Про некомерційні організації", Федеральний Закон "Про громадські об'єднання". Також існує ряд інших законів, що регламентують діяльність НКО в більш специфічних випадках. НКО можуть існувати у формі громадських і релігійних організацій (об'єднань), громад корінних нечисленних народів, козацьких товариств, соціальних, благодійних та інших фондів, держкорпорацій, некомерційних партнерств, приватних установ та автономних НКО. Громадські об'єднання можуть бути зареєстровані у вигляді громадських організацій, рухів, фондів, установ, органів громадської самодіяльності та політичних партій. Таким чином, поняття "громадське об'єднання" і "некомерційна організація" перетинаються (і ті й інші можуть існувати у вигляді громадської організації або фонду), але перше є більш широким. Створення деяких організаційно-правові форми НКО регламентуються окремими законодавчими актами.


НКО можуть здійснювати підприємницьку діяльність лише остільки, оскільки це служить досягненню цілей, заради яких вона створена. Такою діяльністю визнається що приносить прибуток виробництво товарів і послуг, що відповідають цілям створення НКО, а також придбання та реалізація цінних паперів, майнових і немайнових прав, участь в господарських товариствах і участь у товариствах на вірі в якості вкладника.


Діяльність деяких форм (всіх громадських об'єднань) НКО допускається без державної реєстрації, але при цьому організація не набуває статусу юридичної особи, не може мати у власності чи на підставі іншого речового права відокремлене майно. Тільки маючи статус юридичної особи, організація може від свого імені набувати майнові і немайнові права, нести обов'язки (бути учасником цивільного обороту, вести господарську діяльність), бути позивачем і відповідачем у суді. Юридичні особи зобов'язані мати самостійний баланс або кошторис, рахунок в банку, стояти на обліку в податкових та інших контрольних та облікових державних органах.