Для нормальної життєдіяльності людському організму необ­хідна певна постійна кількість крові. І хоча здорова людина без за­грози для життя може втратити до третини всієї крові, проте тривала втрата крові може бути дуже небезпечною.

Природа захистила нас від цієї небезпеки, наділивши нашу кров здатністю до зсідання. Якби зсідання відбувалося в кровоносній системі, то це було б ще небезпечніше. Але кров не коагулює (не зсідається), коли стикається з гладкими стінками кровоносних судин. Дійсно, якщо кров налити до гладкостінної або змазаної жиром скляної посудини, то вона не зсяднеться! Якщо ви опустите в кров скляну паличку, при цьому кров також не зсідатиметься; але якщо ви опустите туди дерев'яну паличку, то процес зсідання одразу ж поч­неться!

Кров, яка тече по наших артеріях, капілярах і венах, містить безліч різних речовин і клітин. Кожна складова крові має свої функції та призначення.

Перш за все в крові є рідинна складова, яка називається плаз­мою. У складі крові її трохи більше половини. Вона має яскраво-жовте забарвлення і густіша за воду, тому що в ній розчинено багато речовин.

Що це за речовини? Протеїни, антитіла, які протистоять хво­робам, фібриногени, що сприяють згортанню крові, вуглеводи, жири, солі, а також кров'яні клітини.

Важко повірити, що кров у різних людей неоднакова й довгий час наука цього не знала! Лікарі прово­дили переливання крові однієї людини іншій, зовсім не підозрюючи, що вона різниться одна від іншої. І тому в по­ловині випадків, замість очікувано­го поліпшення, пацієнту ставало гірше, й він часто помирав.

Якщо говорити загалом, то кров циркулює тому, що її «качає» серце. А вени й артерії при цьому служать трубами для її переганян­ня. При циркуляції крові кисень з легень і поживні речовини з органів травлення розносяться по всьому тілу, а відходи виводяться з тканин.

Такі випадки зустрічаються нечасто. Але оскільки ходіння уві сні все-таки буває, то в цьому немає нічого таємного.

Щоб зрозуміти це явище, слід почати з самого сну. Сон нам потрібен для того, щоб стомлені органи й тканини нашого організ­му могли відпочити й відновитися. Ми все ще не маємо в своєму роз­порядженні точного наукового пояснення, як і чому ми спимо, але вважається, що в мозку є центр сну, який і регулює стан сну й не­спання організму.

Як усім відомо, сон для нас дуже важливий, оскільки він до­помагає відновлювати функції втомлених органів і тканин нашого організму. Але скільки саме нам необхідно спати?

Для більшості з нас восьми годин сну цілком достатньо, але є люди, яким потрібен менш тривалий сон, а деяким — навіть більше восьми годин сну. Багато що залежить від нашого способу життя. Але загальне правило, мабуть, полягає в тому, щоб ми спали рівно стільки, скільки нам потрібно для гарного самопочуття й повноцін­ної роботи.